« Я хочу в спокої й в мирі

Свою країну підіймати Де люди – добрі, світлі, щирі

Де дух свободи не зламати.»

/Світлана Олександрова/

Принципами національно – патріотичного виховання є:

принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
принцип культурновідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства;
принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності;
принцип суб’єкт суб’єктної взаємодії передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції;
принцип цілісності означає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи;
акмеологічний принцип вимагає орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості особистості, створення умов для досягнення нею життєвого успіху, розвиток індивідуальних здібностей;
принцип особистої орієнтації означає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і не повторно;
принцип життєвої творчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті рішення і нести за них відповідальність повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни;
принцип толерантності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань в інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємну частину загальнолюдської.

Дані принципи національно-патріотичного виховання ми використовуємо у виховних заходах. Спочатку ми визначаємо мету виховного заходу. Як правило, нею є: поглиблення знань учнів про свою Державу, історію і культуру українського народу, сприяння формуванню самовідданості учнів, виховання поваги і цікавості до минулого нашого народу, почуття відповідальності та обов’язку перед своїм народом.

Всі ми з вами належимо до української нації поряд із такими відомими діячами, як Григорій Сковорода, Леся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Олесь Гончар, що добре знаний в світі, як письменник-гуманіст. Його останній запис у щоденнику закінчувався такими рядками: «Дякую Богу, що дав мені народитися українцем».

Всі ці видатні люди прагнули своєю чесною працею, творчими ідеями та натхненням утвердити український народ, як націю, примножувати його авторитет. Вони любили рідну Україну, відчували гордість за свій багатостраждальний народ, їм було присутнє почуття національної свідомості та честі, почуття надзвичайного патріотизму.

Що ж таке національний патріотизм? (Анкета «Національна самосвідомість учнів ПТНЗ»).

Патріотизм – це одна із ланок людського характеру . Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім’я своєї батьківщини. Патріотизм – величезний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь, виховує великих, сильних людей, які не рахуються із ціною свого життя і здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю до перемоги, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою всього народу. Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.

Щоб правильно виховувати в учнів почуття національної свідомості та патріотизм, потрібно, в першу чергу, чітко знати принципи національно-патріотичного виховання молоді.

Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів – міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей

ОРІЄНТОВНА МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

“ Кропивницький професійний ліцей»

Кіровоградської обласної ради

НАПРЯМИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ :

ДУХОВНО – ЕТИЧНИЙ

ГРОМАДЯНСЬКО – ПРАВОВИЙ

КУЛЬТУРНО – ІСТОРИЧНИЙ

ВІЙСЬКОВО – ПАТРІОТИЧНий

Духовно-етичний напрям – це формування ціннісного ставлення учнів: до родини; до себе; до людей, що виявляється у моральній активності особистості, прояві відповідальності, чесності, гідності, совісті, толерантності, делікатності, тактовності; до малої батьківщини; до релігії.

Культурно-історичний напрям – це формування ціннісного ставлення учнів: до історії; -до мистецтва; -культурної спадщини рідного краю.

Громадянсько-правовий напрям – це формування ціннісного ставлення учнів: до суспільства і держави, що виявляється в усвідомленні особистості своїх прав і обов’язків, свідомому ставленні до законів та державної влади, готовності допомогти іншим; до національних символів; до праці.

Військово-патріотичний напрям – це формування ціннісного ставлення учнів: до свого фізичного, психічного «Я»; до свого народу, до Батьківщини, що виявляється у готовності відстояти її незалежність, служити їй і захищати. Реалізація завдань напрямів національно-патріотичного виховання здійснюється практично на всіх уроках теоретичного навчання і в позаурочній діяльності.

Методи виховання: розповідь, бесіда, роз’яснення, приклад, тренування, привчання, педагогічна вимога, заохочення тощо.

Форми виховної роботи: Інформаційно-масові (дискусії, диспут, конференції, вікторини, вечори, створення книг, альманахів тощо). Діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади). Інтегративні (клуби, гуртки, фестивалі). Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти тощо). Наочні (музеї навчального закладу, кімнати бойової слави, виставки учнівської творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо). Інформаційний супровід виховного процесу здійснює бібліотека ПТН