Нормативно – правова база з питань булінгу (цькування)
Конвенція ООН. Про права дитини
Законом № 2657 вносяться зміни до таких законодавчих актів України:
Закон України “Про дошкільну освіту” від 11 липня 2001 року № 2628 – III;
Закон України “Про професійну (професійно – технічну) освіту” від 10 лютого 1998 року № 651 – XIV;
Закон України “Про позашкільну освіту” від 22 червня 2000 року № 1841 – III;
Закон України “Про вищу освіту” від 1 липня 2014 року № 1556 – VII;
Закон України “Про освіту” від 5 вересня 2017 року № 2145 – VIII
Про заходи спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти
Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18.12.2018 № 2657 – VIII (лист МОН від 29.01.2019 № 1/19-881)Методичний посібник “Кодекс безпечного освітнього середовища”
Дітям про булінг
18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла закон про протидію булінгу. З цього часу українці несуть відповідальність не лише за вчинення булінгу, а й за приховування випадків цькування.
Так, згідно закону, булер має сплатити штраф від 850 до 1 700 гривень (або громадські роботи – від 20 до 40 годин). За повторне вчинення булінгу сума штрафу піднімається до 3 400 гривень, або ж агресору призначають громадські роботи від 40 до 60 годин.
Якщо педагоги або керівники закладу освіти приховують випадки булінгу (не повідомляють працівникам Національної поліції України), вони несуть за це адміністративну відповідальність та мають сплатити від 850 до 1 700 грн штрафу (або виправні роботи протягом місяця з відрахуванням до 20% заробітку).
Варто пам’ятати, що булінг ніколи не припиняється сам по собі, тож потерпілому мають допомагати педагоги, батьки з обох сторін булінгу, поліція, психолог і свідки (якщо є).
Як запобігти булінгу (згідно закону про протидію булінгу)?
- Керівник закладу освіти має розробити, затвердити та оприлюднити план заходів стосовно запобігання та протидії булінгу. Далі він повинен систематично контролювати виконання плану заходів: учителі мають проводити бесіди з педагогічним колективом і батьками учнів, виховні години/тренінги зі школярами.
- Керівник закладу має забезпечувати психолого-педагогічні послуги жертвам цькування, булерам та спостерігачам.
- Заклади освіти на своїх веб-сайтах мають надати відкритий доступ до правил для учнів та планів заходів щодо запобігання і протидії булінгу. Крім того, на сайті має бути інформація про конфіденційне подання заяви стосовно булінгу.
Булінг – це не природній етап дорослішання дитини. Дорослим варто втручатися у процес вирішення і віднестися до цієї проблеми відповідально, адже цькування/залякування може перерости у більш небезпечні дії з боку агресора: погіршення фізичного чи психічного стану жертви, що у гіршому випадку може призвести до спроб суїциду. Учителі мають проводити профілактичні заходи, щоб не допустити такого результату!
Що варто знати про булінг?
- Наявні сторони булінгу: булер (агресор), потерпілий та спостерігачі.
- Сили булера та жертви нерівні.
- Цькування несе серйозну загрозу для фізичного та психічного здоров’я жертви.
- Як правило, жертва соціально ізолюється, підпорядковується інтересам агресора, стає тривожною та має низьку самооцінку.
- Агресор не має докорів сумління за свою поведінку та звинувачує інших у власних діях.
- Форми булінгу: фізичний (стусани, підніжки, бійки), психологічний (поширення чуток, образлива міміка чи жести, ігнорування, домінування, маніпуляція, шантаж), економічний (вимагання грошей, крадіжки, пошкодження особистих речей жертви), сексуальне насильство (сексуальні погрози чи образи сексуального характеру) та кібербулінг (приниження у мережі Інтернет).
