Всесвітній день протидії булінгу: формуємо культуру поваги та безпеки
Булінг — це явище, яке, на жаль, часто залишається непоміченим, але має глибокі наслідки для особистості дитини. Це умисне, систематичне приниження, словесне чи фізичне насильство, ізоляція або психологічний тиск, що здійснюється однією особою або групою щодо іншої. Особливу небезпеку булінг становить у дитячому та підлітковому середовищі, де формується самооцінка, уявлення про себе та світ.
Психологи зазначають, що у будь-якому колективі можуть з’являтися напружені ситуації чи непорозуміння. Проте коли агресія стає системною, а дитина відчуває безпорадність, — це вже не конфлікт, а булінг. Його учасниками є не лише кривдник і жертва, а й спостерігачі, які своєю мовчазною згодою або байдужістю підтримують ситуацію насильства.
Наслідки булінгу
Постраждалі діти часто мають тривожність, страхи, занижену самооцінку, проблеми з навчанням і спілкуванням, у них формується відчуття небезпеки та недовіри до оточення. Але страждають і самі агресори — їхня поведінка закріплює руйнівні моделі спілкування, які згодом проявляються і в дорослому житті.
Профілактика як шлях до змін
Ефективна протидія булінгу полягає не лише у виявленні фактів насильства, а насамперед у системній профілактичній роботі. Важливо виховувати у здобувачів освіти такі якості, як:
емпатія — здатність розуміти почуття іншого;
толерантність — повага до відмінностей;
відповідальність за власну поведінку;
вміння вирішувати конфлікти мирним шляхом.
Педагогічний колектив і психологічна служба мають об’єднувати зусилля, щоб створювати атмосферу довіри, прийняття та взаємопідтримки. Не менш важливо залучати до цього процесу батьків — адже саме сім’я формує перші моделі взаємодії, які дитина переносить у колектив.
Безпечне освітнє середовище — спільна відповідальність
У Кропивницькому професійному ліцеї КОР створення безпечного освітнього простору є одним із пріоритетних напрямів роботи. Психологічна служба систематично проводить інформаційно-просвітницькі заходи, тренінги, інтерактивні години спілкування, спрямовані на попередження насильства, розвиток культури спілкування, самоповаги та прийняття.
Булінг не можна ігнорувати. Важливо, щоб кожен здобувач освіти знав: він не один, йому є до кого звернутися по допомогу. Кожне слово підтримки, кожен акт доброти чи просто небайдужий погляд можуть змінити ситуацію — і життя конкретної дитини.
Пам’ятаймо:
Безпечне середовище починається з нас самих.
Толерантність, доброзичливість і повага — це найкраща профілактика булінгу.
Нормативно – правова база з питань булінгу (цькування)
Конвенція ООН. Про права дитини
Законом № 2657 вносяться зміни до таких законодавчих актів України:
Закон України “Про дошкільну освіту” від 11 липня 2001 року № 2628 – III;
Закон України “Про професійну (професійно – технічну) освіту” від 10 лютого 1998 року № 651 – XIV;
Закон України “Про позашкільну освіту” від 22 червня 2000 року № 1841 – III;
Закон України “Про вищу освіту” від 1 липня 2014 року № 1556 – VII;
Закон України “Про освіту” від 5 вересня 2017 року № 2145 – VIII
Про заходи спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти
Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18.12.2018 № 2657 – VIII (лист МОН від 29.01.2019 № 1/19-881)Методичний посібник “Кодекс безпечного освітнього середовища”
Дітям про булінг
18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла закон про протидію булінгу. З цього часу українці несуть відповідальність не лише за вчинення булінгу, а й за приховування випадків цькування.
Так, згідно закону, булер має сплатити штраф від 850 до 1 700 гривень (або громадські роботи – від 20 до 40 годин). За повторне вчинення булінгу сума штрафу піднімається до 3 400 гривень, або ж агресору призначають громадські роботи від 40 до 60 годин.
Якщо педагоги або керівники закладу освіти приховують випадки булінгу (не повідомляють працівникам Національної поліції України), вони несуть за це адміністративну відповідальність та мають сплатити від 850 до 1 700 грн штрафу (або виправні роботи протягом місяця з відрахуванням до 20% заробітку).
Варто пам’ятати, що булінг ніколи не припиняється сам по собі, тож потерпілому мають допомагати педагоги, батьки з обох сторін булінгу, поліція, психолог і свідки (якщо є).
Як запобігти булінгу (згідно закону про протидію булінгу)?
- Керівник закладу освіти має розробити, затвердити та оприлюднити план заходів стосовно запобігання та протидії булінгу. Далі він повинен систематично контролювати виконання плану заходів: учителі мають проводити бесіди з педагогічним колективом і батьками учнів, виховні години/тренінги зі школярами.
- Керівник закладу має забезпечувати психолого-педагогічні послуги жертвам цькування, булерам та спостерігачам.
- Заклади освіти на своїх веб-сайтах мають надати відкритий доступ до правил для учнів та планів заходів щодо запобігання і протидії булінгу. Крім того, на сайті має бути інформація про конфіденційне подання заяви стосовно булінгу.
Булінг – це не природній етап дорослішання дитини. Дорослим варто втручатися у процес вирішення і віднестися до цієї проблеми відповідально, адже цькування/залякування може перерости у більш небезпечні дії з боку агресора: погіршення фізичного чи психічного стану жертви, що у гіршому випадку може призвести до спроб суїциду. Учителі мають проводити профілактичні заходи, щоб не допустити такого результату!
Що варто знати про булінг?
- Наявні сторони булінгу: булер (агресор), потерпілий та спостерігачі.
- Сили булера та жертви нерівні.
- Цькування несе серйозну загрозу для фізичного та психічного здоров’я жертви.
- Як правило, жертва соціально ізолюється, підпорядковується інтересам агресора, стає тривожною та має низьку самооцінку.
- Агресор не має докорів сумління за свою поведінку та звинувачує інших у власних діях.
- Форми булінгу: фізичний (стусани, підніжки, бійки), психологічний (поширення чуток, образлива міміка чи жести, ігнорування, домінування, маніпуляція, шантаж), економічний (вимагання грошей, крадіжки, пошкодження особистих речей жертви), сексуальне насильство (сексуальні погрози чи образи сексуального характеру) та кібербулінг (приниження у мережі Інтернет).
