Сторінка психолога – "КРОПИВНИЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ" КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Доброго дня!

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ВИБОРУ 💙💛
У сучасному суспільстві питання гендерної рівності є надзвичайно актуальним, адже воно безпосередньо впливає на можливості кожної людини реалізувати свій потенціал.
Гендерна рівність — це принцип, за яким жінки і чоловіки мають рівні права, можливості, обов’язки та доступ до ресурсів у всіх сферах життя: освіти, праці, громадській діяльності та самореалізації.
Важливо розуміти, що гендер — це не лише біологічна стать, а й соціальні ролі, очікування та стереотипи, які формуються у суспільстві. Саме ці стереотипи часто обмежують вибір людини: визначають, які професії «підходять» дівчатам, а які — хлопцям, як слід поводитися, які інтереси розвивати.
❗ Наприклад, будівельні професії традиційно вважаються «чоловічими», проте сьогодні все більше дівчат успішно реалізують себе у цій сфері, демонструючи високий рівень професіоналізму. Водночас хлопці можуть обирати професії, які потребують комунікаційності, творчості чи турботи про інших — і це також є нормою.
У Кропивницькому професійному ліцеї КОР створюється освітнє середовище, де кожен здобувач освіти має можливість:
✔ обирати професію відповідно до своїх здібностей та інтересів;
✔ розвивати особистісний потенціал без тиску стереотипів;
✔ відчувати підтримку та повагу незалежно від статі;
✔ формувати навички партнерської взаємодії та взаємоповаги.
З психологічної точки зору, гендерна рівність сприяє:
🔹 підвищенню самооцінки та впевненості у собі;
🔹 зниженню рівня тривожності та внутрішніх конфліктів;
🔹 формуванню адекватного уявлення про власні можливості;
🔹 розвитку критичного мислення щодо соціальних стереотипів.
🌱 Гендерна рівність починається з простих речей:
— поваги до думок і вибору інших;
— відмови від стереотипного мислення;
— підтримки один одного у прагненні до розвитку;
— відповідального ставлення до власних слів і вчинків.
Пам’ятаймо: кожна людина унікальна, і саме різноманітність робить наше суспільство сильнішим. Створюючи рівні можливості сьогодні, ми формуємо успішне, толерантне та справедливе майбутнє.
Обирай свій шлях вільно. Розвивайся без обмежень. Будь собою.

ПСИХОАКТИВНІ РЕЧОВИНИ ТА НАСЛІДКИ ЇХ ВЖИВАННЯ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ ТА МОЛОДІ

   Згідно з термінологією Всесвітньої організації охорони здоров’я, психоактивні речовини – це такі речовини, які при прийомі або введенні в організм людини впливають на психічні процеси, наприклад на когнітивну або афективну сфери. Такими речовинами є тютюн, алкоголь, деякі ліки, токсичні речовини, наркотики... Усі вони більшою чи меншою мірою впливають на мозок і психіку людини, її здатність тверезо мислити і відповідально діяти.
     Найбільша небезпека психоактивних речовин, зокрема наркотиків, полягає в тому, що вони спричиняють залежність.
     Вживання тютюну, поряд із вживанням алкоголю, неправильним харчуванням та малорухливим способом життя, є одним з основних чинників, що спричиняють неінфекційні захворювання і передчасну смертність населення. Куріння в підлітковому віці уповільнює темпи фізичного розвитку, ускладнює статеве дозрівання, негативно позначається на стані ще не зміцнілої серцево-судинної системи, легенів, інших систем організму:
     Алкоголь найбільше впливає на мозок, пригнічуючи його функцію. Поведінка людини при цьому залежить від вжитої дози
     Серед причин вживання алкогольних напоїв підлітки часто називають бажання посилити гарний настрій або виправити поганий, відволіктися від проблем, полегшити спілкування з протилежною статтю, відчути себе дорослим, не відставати від однолітків. Інші мотиви —цікавість, «просто так», «від нічого робити» і домашні свята й урочистості.
     Більшість підлітків найчастіше вживають пиво та слабоалкогольні коктейлі, покладаючись на оманливу «легкість» таких напоїв. Однак пиво і слабоалкогольні напої викликають швидке звикання і не менш сильну залежність ніж міцні напої. Стала пристрасть частіше виникає у підлітків, чиї друзі, родичі або батьки регулярно випивають.
     Ризики пов'язані зі зловживанням алкоголю підлітками:

• неадекватне сприймання ситуації у стані сп’яніння, нехтування заходами безпеки і як наслідок цього – травми, нещасні випадки, в тому числі у результаті дорожньо-транспортних пригод, незахищені статеві контакти, підвищений ризик стати об’єктом насильства, зокрема сексуального;
• стрімке формування залежності;
• гормональні розлади і безпліддя (до цього схильні як дівчата, так і хлопці).
Наркотична залежність виникає поступово, крок за кроком, часто непомітно для людини. За влучним висловом Семюела Джексона: «Пута звички є надто слабкими, аби їх можна було помітити до того моменту, коли вони стають надто міцними, щоб їх можна було розірвати».
Зовнішні ознаки:
надмірно звужені або розширені зіниці незалежно від освітлення;
• стан незрозумілої збудженості або млявості;
• мова швидка, невиразна;
• майже повна відсутність, або, навпаки, надмірність міміки;
• різка зміна настрою, спалаху ворожості, дратівливості без будь-якої причини;
• провали в пам’яті, нездатність мислити логічно, пояснювати свої вчинки;
• безсоння і швидка стомлюваність, що змінюються незрозумілою енергійністю;
• невпевнена хитка хода;
• землистий колір обличчя, кола або мішки під очима;
• сліди уколів;
• частий нежить;
• специфічний запах від одягу та волосся.
Зміна поведінки:
• байдужість, втрата інтересів до колишніх захоплень, до навчання, прогули занять в ліцеї;
• відхід від колишніх друзів, поява нових (дивних з точки зору батьків);
• наростаюча прихованість, прагнення до усамітнення;
• поява брехливості;
• поява в розмові жаргонних слів і позитивних висловлювань щодо вживання наркотиків;
• постійний пошук грошей;
• зміна апетиту.
Отже, вживання психоактивних речовин не лише шкодить здоров’ю, а й негативно впливає на майбутнє людини, її навчання, стосунки з близькими та можливість реалізувати свої мрії. Особливо небезпечним є їх вживання у підлітковому віці, коли організм ще формується і є більш вразливим до шкідливих впливів.
Щоб зберегти своє здоров’я та благополуччя, варто дотримуватися простих, але важливих рекомендацій:
• дбати про власне фізичне та психічне здоров’я;
• навчитися говорити «ні» шкідливим пропозиціям;
• обирати коло спілкування, яке підтримує здоровий спосіб життя;
• займатися спортом, творчістю, корисними та цікавими справами;
• не соромитися звертатися по допомогу до батьків, педагогів, психолога або медичних працівників у складних ситуаціях.
Пам’ятайте: здоров’я — це найцінніший ресурс людини. Від ваших рішень сьогодні залежить ваше майбутнє завтра. Обирайте життя, розвиток і відповідальне ставлення до себе.

Цінуй життя. Воно у тебе одне
Життя — це найбільша цінність, яку має кожна людина. Воно не завжди легке й передбачуване, особливо у сучасних умовах, коли кожен із нас стикається з тривогою, невизначеністю, втомою чи внутрішніми сумнівами. Проте навіть у складні моменти важливо пам’ятати: твоє життя має сенс, цінність і майбутнє.
Кожен здобувач освіти — це унікальна особистість зі своїми мріями, здібностями та можливостями. Помилки, невдачі чи тимчасові труднощі не визначають твою цінність як людини. Вони є лише етапами на шляху становлення, досвідом, який допомагає зростати й пізнавати себе.
Іноді здається, що виходу немає, що тебе не чують або не розуміють. У такі моменти особливо важливо не залишатися наодинці зі своїми переживаннями. Розмова, підтримка, щира допомога можуть змінити погляд на ситуацію і повернути віру в себе. Звернення до психолога, педагога, батьків чи друзів — це прояв відповідальності за власне життя, а не ознака слабкості.
Цінувати життя — означає піклуватися про себе: про своє психічне та фізичне здоров’я, про свої емоції, думки й кордони. Це вміння сказати «мені складно» і дозволити собі допомогу. Це також здатність бачити перспективу — навіть тоді, коли вона здається далекою або нечіткою.
Пам’ятай: попереду ще багато можливостей, відкриттів і шляхів самореалізації. Ти маєш право на підтримку, на помилки, на розвиток і на щасливе майбутнє. Твоє життя важливе. Ти важливий.
🧩 Корисні контакти допомоги:
📞 Національна дитяча “гаряча лінія”:
0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно, анонімно, цілодобово)
Лінія протидії домашньому насильству “Ла Страда – Україна”:
0 800 500 335 (з мобільного 116 123)
📱 Чат “Розкажи мені” (онлайн допомога): tellme.com.ua
Чат-бот “Дитяча гаряча лінія” у Telegram: @CHILDLINE_UA_bot
Практичний психолог ліцею: Чепляка О.В. кабінет 102 та за QR-кодом ви можете швидко перейти до Telegram і Viber для зв’язку з психологом. Ти не один. Разом ми зможемо знайти рішення.

https://invite.viber.com/?g2=AQAjs8INHgor1FWS9zrrFp4DAL53G5e04auW2JV5YEj9OMNQ%2Bc7Vs8pYfflE49xo

https://t.me/+iDXYe4kZYrhhMmEy

Не бійся просити про допомогу — це ознака сили, а не слабкості.
Фільми про пошук сенсу та цінність життя:
• «Життя Пі» (2012): Історія про виживання, віру та прийняття неминучого.
• «Поки не зіграв у ящик» (2007): Двоє смертельно хворих чоловіків складають список бажань перед смертю.
• «127 годин» (2010): Біографічна драма про мужність, любов до життя та волю.
• «В диких умовах» (2007): Філософська подорож Крістофера Маккендлесса, що відмовився від матеріальних благ.
• «Форрест Гамп» (1994): Життєствердна історія про щирість, долю та вміння насолоджуватися моментом.
• «Все завжди й водночас» (2022): Глибока фантастична драма про вибір та важливість родинних зв’язків.
Мотиваційні фільми для пошуку себе:
• «В гонитві за щастям» (2006): Зворушлива історія про наполегливість, заснована на реальних подіях.
• «1+1» (Недоторканні) (2011): Комедійна драма про дружбу та переоцінку цінностей.
• «Завжди кажи “Так”» (2008): Комедія про те, як відкритість до нового змінює життя.
• «Велика риба» (2003): Казкова історія про сприйняття життя через призму історій та спогадів.
Ці стрічки допомагають переосмислити буденність, знайти мотивацію та натхнення навіть у найскладніші часи

⚠️ Попередження можливого вербування: важлива інформація для здобувачів освіти
У сучасних умовах війни російські спецслужби активно намагаються втягнути підлітків і молодь у протиправну діяльність. Найчастіше це відбувається через соціальні мережі, месенджери, онлайн-ігри, чати та форуми, де зловмисники легко маскуються під «друзів», «роботодавців» або «однодумців».
Вербування може починатися непомітно: зі звичайного спілкування, компліментів, підтримки чи обіцянок легкого заробітку. Згодом можуть з’явитися прохання виконати «дрібне завдання», передати інформацію, зробити фото або відео певних об’єктів, а пізніше — вчинити дії, що є небезпечними та незаконними.
🚨 На що варто звернути увагу:
• пропозиції швидких грошей без пояснення джерела доходу;
• прохання зберігати спілкування в таємниці;
• зацікавлення вашими пересуваннями, місцем навчання чи проживання;
• прохання надсилати фото, відео або координати об’єктів;
• психологічний тиск, шантаж або залякування.
⚖️ Важливо знати:
Участь у таких діях тягне за собою кримінальну відповідальність, навіть якщо здається, що завдання «незначне» або «жартівливе». Вербувальники не беруть відповідальності за наслідки — усі ризики лягають на того, кого втягнули в протиправні дії.
✅ Як діяти у разі підозрілих контактів:
• припиніть спілкування з незнайомцем;
• не надсилайте жодної інформації, фото чи відео;
• збережіть листування або повідомлення;
• негайно повідомте батьків, класного керівника або практичного психолога ліцею;
• за необхідності зверніться до правоохоронних органів.
🤝 Пам’ятайте:
Звернення по допомогу — це про відповідальність, а не про покарання.
Будьте уважними, не піддавайтеся маніпуляціям та бережіть своє життя, свободу і майбутнє.

Раді привітати Вас на сторінці соціально-психологічної служби нашого закладу! « КПЛ» КОР.

Метою діяльності практичного психолога в закладі є забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку освітнього процесу, формування професійно орієнтованої особистості, що здатна будувати власну стратегію професійної життєдіяльності за умови збереження психологічного здоров’я.

Організація діяльності психологічної служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами і здійснюється на основі законів та інших нормативно-правових документів України.

Толерантність – це мистецтво жити в мирі з собою та світом
Толерантність — це не просто слово чи модна тенденція. Це риса зрілої особистості, що виявляється у повазі, доброзичливості та готовності приймати інших такими, якими вони є. У сучасному світі, де люди різняться за поглядами, вірою, культурою та способом життя, саме толерантність допомагає зберігати гармонію у суспільстві й внутрішній спокій кожного з нас.

Бути толерантним — означає вміти слухати і чути, поважати право іншої людини на власну думку, не принижуючи її. Це вміння спілкуватися без агресії, знаходити компроміси, приймати відмінності як природну частину людського буття.

Толерантність починається з внутрішнього світу людини

Толерантність починається з внутрішнього світу людини — з прийняття себе, своїх почуттів, емоцій, помилок і переваг. Тільки той, хто перебуває в мирі із самим собою, здатен щиро приймати інших. Саме тому так важливо виховувати у здобувачів освіти навички емоційної грамотності, взаємоповаги та емпатії.

У Кропивницькому професійному ліцеї КОР практичний психолог спільно з педагогами приділяє особливу увагу розвитку культури толерантності серед молоді, зокрема серед здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Під час занять, тренінгів і годин спілкування обговорюються життєві ситуації, що навчають приймати різність, виявляти доброзичливість та взаємопідтримку.

З метою формування толерантних взаємин між здобувачами освіти відбувся творчо-психологічний захід «Квітка толерантності». Під час нього учасники висловлювали власні думки про те, що означає бути толерантним, добрим і чуйним, а також створили спільний плакат — символ єдності, поваги та гармонії. Кожна пелюстка квітки відображала риси, що допомагають людям жити у злагоді: повага, довіра, терпимість, співчуття, дружба, прийняття.

Такі заходи сприяють формуванню позитивного мікроклімату в учнівському колективі, виховують повагу до особистості кожного, незалежно від його можливостей чи відмінностей. Адже толерантність — це мистецтво жити в мирі з собою та світом, зберігаючи в серці доброту, розуміння та людяність.

Тиждень доброчесності: коли, для кого і навіщо?
Що таке Тиждень доброчесності?

Це п’ять робочих днів, протягом яких навчальні та позанавчальні активності варто присвятити темі доброчесності. Головна мета – ознайомити учнівство з поняттям “доброчесність“, надати базові знання про корупцію та її негативні наслідки.
Для чого проводити Тиждень доброчесності?
Формування цінностей у дітей починається ще з навчальних закладів, однак небагато учнівської молоді знають, що таке корупція, усвідомлюють її наслідки та інтегрованість у різні сфери суспільного життя. Підлітки рідко стикаються з цією темою, а вона складна і потребує комплексного підходу. Ще менше з ними говорять про доброчесність – як протиставлення корупції. Пов’язано це із тим, що, на перший погляд, поняття доброчесності є абстрактним, тому говорити про неї може бути складно чи некомфортно. Тому Тиждень доброчесності – це перше занурення здобувачів освіти у цю тематику, яке допоможе сформувати базове, необхідне відповідно до їхнього віку, розуміння.
Кінцева мета – створити умови, за яких діти зможуть поставити, в першу чергу, собі запитання, які вони ніколи раніше не ставили та не думали про них. Для чого бути доброчесним? Як це бути доброчесним? Як варто вчинити в тій чи іншій ситуації, коли рішення не є очевидним?
Тиждень доброчесності: коли, для кого і навіщо?
Тиждень доброчесності – це один з кроків на шляху до розбудови доброчесного та успішного суспільства. І цей шлях однозначно починається з дитинства.

Нормативно правові документи« КПЛ» КОР, що регулюють роботу соціально – психологічної служби закладу:

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ:

1. Сприяти повноцінному й інтелектуальному розвитку учнів;
2. Забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня на основі його психолог-педагогічного вивчення;
3. Допомагати учням в життєвому самовизначенні, виборів шляхів самореалізації та професійному розвитку.

НАПРЯМИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ:

консультативно – методична допомога з питань навчання і виховання дітей;
просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальнму закладі та сім’ї;
превентивне виховання, метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя, профілактика алкоголізму, СНІДу.

Під патронатом НМЦ ПТО Кіровоградської області організовуються та проводяться обласні семінари практичних психологів ЗП(ПТ)О, в яких із задоволенням приймається участь практичні психологи та соціальні педагоги області, в тому числі й працівникі соціально-психологічної служби нашого освітнього закладу.

Поповнюється відеотека, аудіотека, бібліотека практичного психолога.
Систематизуються і комплектуються матеріали відповідно до тематики.
Регулярно підвищується фаховий рівень психолога шляхом:

відвідування навчально-методичних заходів практичних психологів;
проходження тренінгів та курсів підвищення кваліфікації;
вивчення методичної, психологічної літератури;
публікації у теоретичних збірниках;
участь в науково-практичних конференціях;
ведення профорієнтаційної роботи тощо.

Крім того відвідуються відкриті уроки, конкурси професійної майстерності, виховні години, святкові концерти, конкурси-огляди художньої самодіяльної творчості учнів. Також Соціально-психологічна служба закладу тісно співпрацює із Службою у справах дітей міста та області, центром зайнятості, поліцією, органами ювенальної превенції

Предметом соціально-педагогічної роботи є профілактична та посередницька діяльність між учнями та педагогами, а також між батьками та працівниками освітнього закладу, тобто діяльність з метою гармонізації відносин у сфері освіти та сприяння більш адекватному й ефективному виконанню функцій освіти як соціального інституту суспільства.

Діяльність соціального педагога ґрунтується на таких нормативних документах: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про професійно-технічну освіту», Положення про психологічну службу в системі освіти України, Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України, лист Міністерства освіти і науки України від 18.07.2019 № 1/9-462 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019/2020 н.р.», лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2019 №1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України», Закон Країни «Про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей0сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 18.11.2008 №4591, Закон України «Про охорону дитинства», Статут навчального закладу, накази директора освітнього закладу та вищих органів управління освітою, посадова інструкція.

Особливу увагу соціальний педагог приділяє не тільки взаємодії учнів з викладачами та майстрами виробничого навчання, але й позакласній роботі, формуванню системи соціально-рольових відносин у колективі, відношень толерантності та взаєморозуміння.

Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. Соціальний педагог – соратник дитини, і його мистецтво полягає в тому, щоб не робити все за дитину, а залучати її до діяльності.

Соціальний педагог:

Вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів, мікроколективу; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу та джерела негативного впливу на підлітків;
Прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати освітнього процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
Дає рекомендації (поради) учням , батькам, викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах тощо;
Забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (службі у справах дітей, поліції, суді тощо);
Переконує учнів у доцільності дотримання соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя; сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі;
Залучає громадські організації, до культурно-освітньої, профілактично-виховної роботи.

Бере участь у виховній роботі з питань профілактики прояву негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; підліткової злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді; займається профілактикою правопорушень неповнолітніх.

Дотримується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, пропагує здоровий спосіб життя. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.
Надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнів; здійснює соціально-педагогічний супровід освітнього процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій серед учнів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію;
Координує діяльність й взаємодію усіх суб’єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих.
Здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження негативних проявів у поведінці, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;
Допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей підлітків, сприяє участі учнів у суспільно-корисній діяльності.

Проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах).

У яких випадках звертаються до соціального педагога?

Якщо у твоїй родині є проблеми, які тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим.
Якщо хтось примушує тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують твою гідність, а ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації.
Якщо ти відчуваєш, що тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків.
І просто коли тобі здається, що всі інші відвернулися від тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє…

ЕТИЧНІ ОБОВ’ЯЗКИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

1. Права і прерогативи, першочерговість інтересів клієнтів.

Соціальний педагог має докласти максимум зусиль, щоб виховати і розвинути самостійність клієнта. Його основні обов’язки:

а) не використовувати стосунки з клієнтом у власних інтересах;

б) не практикувати, не сприяти і не брати участі в будь-яких формах дискримінації, що базується на національності, сексуальній орієнтації, вікових, розумових чи фізичних вадах або яких-небудь перевагах, привілеях, персональних характеристиках; навпаки, мета його роботи — всіма доступними засобами боротися з такою дискримінацією;

в) уникати зв’язків або стосунків, що завдають шкоди його клієнтам;

г) не вступати в сексуальні стосунки з клієнтами ні за яких обставин;

ґ) інформувати клієнтів про ризик, права та можливості, обов’язки, пов’язані із соціальною службою;

д) ураховувати поради та консультації колег і наставників у випадку, якщо це слугує інтересам справи;

є) завершити роботу з клієнтом і професійні взаємини з ним, коли такі не є необхідні й не слугують інтересам цієї людини або сім’ї;

є) у випадку, якщо іншу особу офіційно призначено виступити на захист клієнта, мати справу з цією особою виключно в інтересах клієнта;

ж) не дозволяти втягувати себе в будь-які дії, що знецінюють або зменшують громадянські чи юридичні права клієнта, навіть якщо це робиться на його прохання;

з) забезпечувати активну суб’єктну позицію самого клієнта, не припускати приниження гідності його особистості формами благодійної допомоги, яка йому надається.

2. Конфіденційність і збереження таємниці.

Соціальний педагог має поважати таємниці клієнта і не розповсюджувати інформацію, що стала відомою під час професійної соціальної допомоги.

Він повинен:

а) використовувати конфіденційну інформацію, отриману ним від клієнта, лише у випадку професійної необхідності;

б) повністю інформувати клієнтів про межі конфіденційності, а також про цілі, для яких ця інформація може використовуватися;

в) у разі необхідності забезпечувати клієнтів будь якими офіційними записами, що їх стосуються;

г) забезпечуючи клієнта необхідними записами, дотримуватися конфіденційності іншої інформації, що зберігається у записах;

ґ) отримати свідому згоду клієнта, перш ніж друкувати, робити магнітофонний запис або дозволити будь-якій третій інстанції спостерігати за його роботою.

Соціальний педагог не повинен приймати цінних подарунків за виконану роботу.

II. ЕТИЧНІ НОРМИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА СТОСОВНО СВОЇХ КОЛЕГ

1. Повага, чесність, ввічливість.

Соціальний педагог повинен:

а) на основі професійних інтересів і переконань ставитися до колег із повагою, ввічливо, справедливо, з довірою, зберігаючи делікатність;

б) поважати довіру колег під час професійних взаємовідносин і взаємодії;

в) створювати й підтримувати ситуації, що полегшують колегам етичні професійно компетентні дії;

г) під час роботи з клієнтом детально і чесно надавати відомості про кваліфікацію, точку зору, творчі знахідки колег, використовувати відповідні канали для оцінки методів їх роботи;

ґ ) замінюючи колегу, діяти в інтересах його репутації;

д) не використовувати конфлікт між колегою і керівництвом у власних інтересах та для зміцнення своєї професійної позиції;

є) шукати арбітраж або об’єктивного посередництва, якщо професійні конфлікти з колегами потребують негайного вирішення;

є) поважати колег, які безпосередньо не беруть участі у сфері його роботи;

ж) виконуючи обов’язки експерта, керівника, наставника стосовно колег, доброзичливо, спокійно і докладно доводити до їх відома умови спільної роботи і взаємин;

з) відповідаючи за оцінку дій інших педагогів, учнів, ознайомити їх із цією оцінкою.

НАПРЯМКИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ОСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ:

адаптація до умов перебування в освітньому закладі;
організація роботи з дітьми з сімей, які опинились в складних життєвих обставинах;
професійне самовизначення;
організація роботи з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;
сприяння психологічному здоров’ю дітей, підлітків, батьків та педагогів
попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків, насильницьких дій у родині та в освітньому закладі;
організація роботи з дітьми «групи ризику»;
методична робота.

ВИДИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ:

діагностична ;
профілактична
консультаційна;
просвіта;
зв’язки з громадськістю;
організаційно-методична робота.

СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ УЧНІВ НЕЗАХИЩЕНИХ КАТЕГОРІЙ

Охорона дитинства – система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

З метою виявлення дітей соціально-незахищених категорій в освітньому закладі запроваджено:

вивчення соціально-психологічних особливостей дітей та соціально-педагогічного впливу мікросередовища освітнього закладу на вихованців шляхом спостереження, бесід, опитування, інтерв’ювання, тестування, аналізу документів тощо;
захист прав та інтересів дітей, що здійснюється через дотримання положень , нормативно-правових документів в умовах освітнього закладу; захист прав дітей, що є представниками національних меншин; сприяння дітям та батькам в отриманні гарантованих їм пільг;
виявлення дезадаптованих дітей, встановлення причин дезадаптації та надання їм необхідної допомоги;
проведення просвітницько-профілактичної роботи з учнями та батьками;
корекція стосунків, способів соціальної дії, посередництво в творчому розвитку особи та групи, які сприятимуть оволодінню підлітками новим досвідом, допомозі в розблокуванні позитивних емоцій, створенні ситуації успіху, зміні уявлень вихованця про своє «Я», підтримці ініціатив окремого учня чи групи, створенні умов для самореалізації;
стимулювання соціально-значимої діяльності учнів: залучення до діяльності дитячих та молодіжних організацій; залучення до занять у гуртках, секціях тощо;
стимулювання та підтримка соціальних ініціатив учнів;
вивчення особливостей життєдіяльності дітей в умовах сім’ї шляхом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї, соціального інспектування та забезпечення за необхідності соціального патронажу та соціального супроводу сім’ї;
організація моніторингу, з метою своєчасного виявлення та вирішення соціально-педагогічних проблем дітей, батьків, педагогічного колективу;
налагодження взаємодії з представниками педагогічного колективу, інших інститутів соціального виховання, громадськості.

Дитина – сирота

Це дитина, у якої:

батьки померли;
мати померла, дані про батька у свідоцтві про народження дитини були записані за вказівкою матері.

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Це дитина, яка залишилася без батьківського піклування, тому що:

батьки були позбавлені батьківських прав;
дитину відібрали у батьків за рішенням суду;
батьки визнані судом зниклими безвісти;
батьки визнані судом померлими;
батьки визнані недієздатними;
батьки знаходяться в місцях позбавлення волі;
батьки знаходяться під вартою під час слідства;
батьки знаходяться у розшуку;
тривала хвороба батьків, яка зашкоджує виконанню батьківських обов’язків;
батьки невідомі.

Дитина з малозабезпеченої родини

Малозабезпечена родина – це родина, яка стоїть на обліку в Управлінні соціального захисту населення та отримує там допомогу.

Дитина батька/матері учасника бойових дій

Статус дитини підтверджується посвідченням батьків, яке засвідчує що він був учасником бойових дій.

Кожен нас з дитинства мріє бути щасливим. Але, щоб досягти омріяного щастя і займатися тим, до чого лежить душа і є хист, ми повинні мати рівні можливості для навчання, лікування, створення сім’ї, здобуття професії, отримання цікавої і добре оплачуваної роботи, незалежно від того, якої ти статі – хлопець чи дівчина.

Кожен з нас часто чув слова: “гендер”, “гендерна рівність”. А чи знаєте ви, що означають ці слова?

Слово “гендер” вперше з’явилося в 70-ті роки минулого століття для опису соціально визначених характеристик чоловіків і жінок.

Гендер — це означення чоловіків і жінок на основі їхньої ролі в соціумі. Тобто це соціальне поняття, на відміну від статі, бо стать — біологічне поняття. Гендер — це завдання, функції і ролі, які визначено суспільством і які вважаються характерними для представника/-ці певної статі.

Ґендерна культура – це сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, що обумовлена демократичним устроєм і пов’язаними з ним демократичними інституціями.

Ґендерна рівність є процесом справедливого ставлення до жінок і чоловіків. Для її забезпечення критерії справедливості часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.

Ґендерні стереотипи – це один із видів соціальних стереотипів, заснований на прийнятих в суспільстві уявленнях про маскулинне і фемінне. Під соціальним стереотипом, зазвичай, розуміється стандартизований, стійкий, емоційно насичений, цінністно визначений образ. Синонімами стереотипу нерідко виступають поняття упередження, забобони або кліше. Кожен нас з дитинства мріє бути щасливим. Але, щоб досягти омріяного щастя і займатися тим, до чого лежить душа і є хист, ми повинні мати рівні можливості для навчання, лікування, створення сім’ї, здобуття професії, отримання цікавої і добре оплачуваної роботи, незалежно від того, якої ти статі – хлопець чи дівчина.
Сьогодні дедалі частіше ми чуємо слова: “гендер”, “гендерна рівність”. А чи знаєш ти, що таке “гендер”? Слово “гендер” вперше з’явилося в 70-ті роки минулого століття для опису соціально визначених характеристик чоловіків і жінок.
Отож, “гендер” – це відмінності в поведінці жінок і чоловіків, взаємовідносини між ними як громадянами та членами суспільства. Гендер – це те, що стосується нас всіх, бо всі ми є людьми, як все живе в природі, поділяємося на дві статі.

“Гендерна рівність” – це рівний правовий статус для жінок і чоловіків. Це означає, що чоловіки і жінки мають однакові умови для реалізації своїх прав та однакові можливості для здійснення свого внеску в національний, політичний, економічний, культурний розвиток, а також рівні права на користування результатами цього розвитку.
Гендерна рівність має на увазі рівне отримання жінками і чоловіками соціально цінних благ, можливостей, ресурсів, винагород.

Зверни увагу! Важливо знати!

Документи, що підтверджують права людини на гендерну рівність в Україні:
♦ Загальна декларація прав людини, прийнята 10 грудня 1948 року: “кожній людині надаються рівні права і всі свободи незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії…”.
♦ Конституція України:
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Стаття 24. Громадяни мають рівні Конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
♦ Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.
Стаття 3. У прийнятті важливих рішень у професійній сфері та сім’ї мають рівне право жінки та чоловіки.
Чи знаєш ти, що частиною національного законодавства є Конвенція ООН про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року.
♦ Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них та знайдеш 40 прав, які має дитина.
Стаття 2. Заборона дискримінації. Всі права рівні для кожної дитини, незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.
Стаття 30. Діти національних меншин. Деякі діти належать до етнічних, релігійних, мовних меншин. Така дитина має право спільно з іншими членами її групи користуватися своєю культурою, мовою та сповідувати свою релігію.

В житті кожного з нас виникають проблеми, подолати які поодинці важко, а деколи – неможливо. До кого ми можемо звернутися, коли нам потрібна допомога чи підтримка? До рідних. А саме сім’я – це колиска кожної людини, яка складається із батьків та дітей.

А що таке гендерна рівність у сім’ї?
Вільною від насильства є партнерська сім’я, в якій немає чітко визначеного голови, і в різних сферах в залежності від обставин і компетентності лідером може бути або чоловік, або жінка. В таких сім’ях конфлікти розв’язуються з урахуванням інтересів всіх сторін на ненасильницьких принципах. Подолання гендерних стереотипів є важливою умовою попередження насильства у сім’ї.
Отож запам’ятай:
Гендерна рівність означає надання рівних можливостей хлопчикам і дівчаткам, як і дорослим чоловікам і жінкам, в усіх сферах громадського та приватного життя.
Добре знай і пам’ятай закони, які забезпечують гендерну рівність в нашій країні та сам неухильно їх дотримуйся!

Репродуктивне здоровя

Що таке ментальне здоров’я?

Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником.

ЩО ТАКЕ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я?

Психічне здоров’я є важливою частиною загального здоров’я і самопочуття. Це поняття сягає далі за відсутність психічних розладів чи форм інвалідності. За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, при якому людина може реалізувати власні здібності, протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок у суспільне життя.

Ментально здорова людина:

розуміє свої емоційні стани і може керувати ними

здатна будувати стосунки з іншими

відкрита до навчання та розвитку

позитивно ставиться до себе

приймає незалежні рішення

вміє пристосовуватись до нових умов життя

може активно долати поточні виклики

отримує задоволення від життя

ЧОМУ МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ВАЖЛИВЕ?

Психічне та фізичне здоров’я є рівноцінно важливими складовими загального здоров’я людини. Психічні захворювання (особливо депресія) підвищують ризик виникнення багатьох видів фізичних проблем зі здоров’ям: інсульту, діабету, захворювань серця.

ЧИ ЗМІНЮЄТЬСЯ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ?

Важливо пам’ятати, що психічне здоров’я людини може змінюватися залежно від багатьох факторів. Психічне здоров’я може бути порушеним, коли вимоги до людини перевищують її здібності та ресурси: наприклад, якщо працювати понаднормово, тривалий час доглядати за хворим родичом або довго зазнавати фінансових труднощів.

ЩО МОЖЕ СПРИЧИНИТИ ТРУДНОЩІ З МЕНТАЛЬНИМ ЗДОРОВ’ЯМ?

Єдиної причини немає – як правило, в кожному випадку фактори є комплексними. Але є низка передумов, що можуть підвищувати ризик виникнення психічних захворювань:

травматичний досвід у ранньому віці (наприклад, жорстоке поводження чи сексуальне насильство)

досвід, пов’язаний з тривалим медичним станом (таким як рак або діабет)

генетична схильність або хімічний дисбаланс у мозку

вживання алкоголю чи рекреаційних наркотиків

відсутність чи брак стосунків з друзями і рідними

відчуття самотності та ізоляції

ЯКІ ПСИХІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ НАЙЧАСТІШЕ?

На сьогодні існує понад 200 класифікованих видів психічних захворювань. Основними з них є: тривожні і поведінкові розлади, гіперактивний розлад з дефіцитом уваги, депресія, порушення харчової поведінки, посттравматичний стресовий розлад, розлади спектру шизофренії, залежність від психоактивних речовин.

ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?

Якщо переживаєте труднощі із психічним здоров’ям, вам може знадобитися допомога кваліфікованих фахівців. Можна звернутися до сімейного лікаря, психолога, психіатра чи психотерапевта. Не зволікайте: чим швидше почнете шукати рішення, тим швидше повернете собі комфортне самопочуття і вищу якість життя.

До сімейного лікаря варто звернутись, якщо:

відчуваєте труднощі у навчанні чи роботі, взаємодії з близькими людьми

тривалий час не можете впоратися з негативними емоціями, станами відчаю, тривоги

Сімейний лікар може надати базову допомогу та скерує до профільного фахівця.

До психолога варто звернутись, якщо:

відчуваєте порушення психологічного добробуту

виникає проблемна потреба у самовизначенні

виникають труднощі у спілкуванні з людьми та кризи у стосунках, що заважають вести звичне життя.

Психолог допоможе зрозуміти причини симптомів, знайти джерела проблем і дати рекомендації щодо їх усунення.

До психіатра варто звернутись, якщо:

маєте складні переживання та високий рівень тривоги, що тривають більше 2 тижнів.

Як покращити і зміцнити своє психічне здоров’я

Спілкуйтеся з іншими людьми …

Будьте фізично активними …

Продовжуйте вчитися …

Допомагайте іншим …

Уважно ставтеся до своїх думок, емоцій та поведінки …

Дотримуйтесь режиму дня …

Складіть план дій …

Обмежте доступ до новин.

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»

Ініційована Оленою Зеленською, має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, на рівні усвідомлення й визнання власного психічного стану та хоча б приблизної оцінки ступеня його кризовості.

Пам’ятка щодо комунікацій Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»

https://docs.google.com/document/d/1CnRQjsoTisAvnxF_iVGbF33jlGjg253b/edit?usp=sharing&ouid=111363372538538361209&rtpof=true&sd=true

Ти як? Ініціатива Олени Зеленської розкаже про важливість піклування про ментальне здоров’я

Презентація «Скажи чесно, ти як?»

https://mvs.gov.ua/uk/video/skazi-cesno-ti-iak-vseukrayinska-programa-mentalnogo-zdorovia-za-iniciativoiu-oleni-zelenskoyi

ЕТИЧНІ ОБОВ’ЯЗКИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

You missed

Будь собою — це твоя суперсила

Будуємо доступне майбутнє: нові інструменти від EDUP у дії!

Тиждень знань з безпеки: конкурс плакатів у КПЛ КОР

«Сучасна професійна освіта народжується там, де теорія оживає у практиці, а інновації стають інструментом майстерності!»