Соціально психологічна служба – "КРОПИВНИЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ" КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Доброго дня!

Раді привітати Вас на сторінці соціально-психологічної служби нашого закладу! « КПЛ» КОР.

Метою діяльності практичного психолога в закладі є забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку освітнього процесу, формування професійно орієнтованої особистості, що здатна будувати власну стратегію професійної життєдіяльності за умови збереження психологічного здоров’я.

Організація діяльності психологічної служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами і здійснюється на основі законів та інших нормативно-правових документів України.

Тиждень доброчесності: коли, для кого і навіщо?
Що таке Тиждень доброчесності?

Це п’ять робочих днів, протягом яких навчальні та позанавчальні активності варто присвятити темі доброчесності. Головна мета – ознайомити учнівство з поняттям “доброчесність“, надати базові знання про корупцію та її негативні наслідки.
Для чого проводити Тиждень доброчесності?
Формування цінностей у дітей починається ще з навчальних закладів, однак небагато учнівської молоді знають, що таке корупція, усвідомлюють її наслідки та інтегрованість у різні сфери суспільного життя. Підлітки рідко стикаються з цією темою, а вона складна і потребує комплексного підходу. Ще менше з ними говорять про доброчесність – як протиставлення корупції. Пов’язано це із тим, що, на перший погляд, поняття доброчесності є абстрактним, тому говорити про неї може бути складно чи некомфортно. Тому Тиждень доброчесності – це перше занурення здобувачів освіти у цю тематику, яке допоможе сформувати базове, необхідне відповідно до їхнього віку, розуміння.
Кінцева мета – створити умови, за яких діти зможуть поставити, в першу чергу, собі запитання, які вони ніколи раніше не ставили та не думали про них. Для чого бути доброчесним? Як це бути доброчесним? Як варто вчинити в тій чи іншій ситуації, коли рішення не є очевидним?
Тиждень доброчесності: коли, для кого і навіщо?
Тиждень доброчесності – це один з кроків на шляху до розбудови доброчесного та успішного суспільства. І цей шлях однозначно починається з дитинства.

Нормативно правові документи« КПЛ» КОР, що регулюють роботу соціально – психологічної служби закладу:

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ:

1. Сприяти повноцінному й інтелектуальному розвитку учнів;
2. Забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня на основі його психолог-педагогічного вивчення;
3. Допомагати учням в життєвому самовизначенні, виборів шляхів самореалізації та професійному розвитку.

НАПРЯМИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ:

консультативно – методична допомога з питань навчання і виховання дітей;
просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальнму закладі та сім’ї;
превентивне виховання, метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя, профілактика алкоголізму, СНІДу.

Під патронатом НМЦ ПТО Кіровоградської області організовуються та проводяться обласні семінари практичних психологів ЗП(ПТ)О, в яких із задоволенням приймається участь практичні психологи та соціальні педагоги області, в тому числі й працівникі соціально-психологічної служби нашого освітнього закладу.

Поповнюється відеотека, аудіотека, бібліотека практичного психолога.
Систематизуються і комплектуються матеріали відповідно до тематики.
Регулярно підвищується фаховий рівень психолога шляхом:

відвідування навчально-методичних заходів практичних психологів;
проходження тренінгів та курсів підвищення кваліфікації;
вивчення методичної, психологічної літератури;
публікації у теоретичних збірниках;
участь в науково-практичних конференціях;
ведення профорієнтаційної роботи тощо.

Крім того відвідуються відкриті уроки, конкурси професійної майстерності, виховні години, святкові концерти, конкурси-огляди художньої самодіяльної творчості учнів. Також Соціально-психологічна служба закладу тісно співпрацює із Службою у справах дітей міста та області, центром зайнятості, поліцією, органами ювенальної превенції

Предметом соціально-педагогічної роботи є профілактична та посередницька діяльність між учнями та педагогами, а також між батьками та працівниками освітнього закладу, тобто діяльність з метою гармонізації відносин у сфері освіти та сприяння більш адекватному й ефективному виконанню функцій освіти як соціального інституту суспільства.

Діяльність соціального педагога ґрунтується на таких нормативних документах: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про професійно-технічну освіту», Положення про психологічну службу в системі освіти України, Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України, лист Міністерства освіти і науки України від 18.07.2019 № 1/9-462 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019/2020 н.р.», лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2019 №1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України», Закон Країни «Про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей0сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 18.11.2008 №4591, Закон України «Про охорону дитинства», Статут навчального закладу, накази директора освітнього закладу та вищих органів управління освітою, посадова інструкція.

Особливу увагу соціальний педагог приділяє не тільки взаємодії учнів з викладачами та майстрами виробничого навчання, але й позакласній роботі, формуванню системи соціально-рольових відносин у колективі, відношень толерантності та взаєморозуміння.

Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. Соціальний педагог – соратник дитини, і його мистецтво полягає в тому, щоб не робити все за дитину, а залучати її до діяльності.

Соціальний педагог:

Вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів, мікроколективу; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу та джерела негативного впливу на підлітків;
Прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати освітнього процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
Дає рекомендації (поради) учням , батькам, викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах тощо;
Забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (службі у справах дітей, поліції, суді тощо);
Переконує учнів у доцільності дотримання соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя; сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі;
Залучає громадські організації, до культурно-освітньої, профілактично-виховної роботи.

Бере участь у виховній роботі з питань профілактики прояву негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; підліткової злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді; займається профілактикою правопорушень неповнолітніх.

Дотримується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, пропагує здоровий спосіб життя. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.
Надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнів; здійснює соціально-педагогічний супровід освітнього процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій серед учнів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію;
Координує діяльність й взаємодію усіх суб’єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих.
Здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження негативних проявів у поведінці, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;
Допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей підлітків, сприяє участі учнів у суспільно-корисній діяльності.

Проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах).

У яких випадках звертаються до соціального педагога?

Якщо у твоїй родині є проблеми, які тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим.
Якщо хтось примушує тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують твою гідність, а ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації.
Якщо ти відчуваєш, що тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків.
І просто коли тобі здається, що всі інші відвернулися від тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє…

ЕТИЧНІ ОБОВ’ЯЗКИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

1. Права і прерогативи, першочерговість інтересів клієнтів.

Соціальний педагог має докласти максимум зусиль, щоб виховати і розвинути самостійність клієнта. Його основні обов’язки:

а) не використовувати стосунки з клієнтом у власних інтересах;

б) не практикувати, не сприяти і не брати участі в будь-яких формах дискримінації, що базується на національності, сексуальній орієнтації, вікових, розумових чи фізичних вадах або яких-небудь перевагах, привілеях, персональних характеристиках; навпаки, мета його роботи — всіма доступними засобами боротися з такою дискримінацією;

в) уникати зв’язків або стосунків, що завдають шкоди його клієнтам;

г) не вступати в сексуальні стосунки з клієнтами ні за яких обставин;

ґ) інформувати клієнтів про ризик, права та можливості, обов’язки, пов’язані із соціальною службою;

д) ураховувати поради та консультації колег і наставників у випадку, якщо це слугує інтересам справи;

є) завершити роботу з клієнтом і професійні взаємини з ним, коли такі не є необхідні й не слугують інтересам цієї людини або сім’ї;

є) у випадку, якщо іншу особу офіційно призначено виступити на захист клієнта, мати справу з цією особою виключно в інтересах клієнта;

ж) не дозволяти втягувати себе в будь-які дії, що знецінюють або зменшують громадянські чи юридичні права клієнта, навіть якщо це робиться на його прохання;

з) забезпечувати активну суб’єктну позицію самого клієнта, не припускати приниження гідності його особистості формами благодійної допомоги, яка йому надається.

2. Конфіденційність і збереження таємниці.

Соціальний педагог має поважати таємниці клієнта і не розповсюджувати інформацію, що стала відомою під час професійної соціальної допомоги.

Він повинен:

а) використовувати конфіденційну інформацію, отриману ним від клієнта, лише у випадку професійної необхідності;

б) повністю інформувати клієнтів про межі конфіденційності, а також про цілі, для яких ця інформація може використовуватися;

в) у разі необхідності забезпечувати клієнтів будь якими офіційними записами, що їх стосуються;

г) забезпечуючи клієнта необхідними записами, дотримуватися конфіденційності іншої інформації, що зберігається у записах;

ґ) отримати свідому згоду клієнта, перш ніж друкувати, робити магнітофонний запис або дозволити будь-якій третій інстанції спостерігати за його роботою.

Соціальний педагог не повинен приймати цінних подарунків за виконану роботу.

II. ЕТИЧНІ НОРМИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА СТОСОВНО СВОЇХ КОЛЕГ

1. Повага, чесність, ввічливість.

Соціальний педагог повинен:

а) на основі професійних інтересів і переконань ставитися до колег із повагою, ввічливо, справедливо, з довірою, зберігаючи делікатність;

б) поважати довіру колег під час професійних взаємовідносин і взаємодії;

в) створювати й підтримувати ситуації, що полегшують колегам етичні професійно компетентні дії;

г) під час роботи з клієнтом детально і чесно надавати відомості про кваліфікацію, точку зору, творчі знахідки колег, використовувати відповідні канали для оцінки методів їх роботи;

ґ ) замінюючи колегу, діяти в інтересах його репутації;

д) не використовувати конфлікт між колегою і керівництвом у власних інтересах та для зміцнення своєї професійної позиції;

є) шукати арбітраж або об’єктивного посередництва, якщо професійні конфлікти з колегами потребують негайного вирішення;

є) поважати колег, які безпосередньо не беруть участі у сфері його роботи;

ж) виконуючи обов’язки експерта, керівника, наставника стосовно колег, доброзичливо, спокійно і докладно доводити до їх відома умови спільної роботи і взаємин;

з) відповідаючи за оцінку дій інших педагогів, учнів, ознайомити їх із цією оцінкою.

НАПРЯМКИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ОСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ:

адаптація до умов перебування в освітньому закладі;
організація роботи з дітьми з сімей, які опинились в складних життєвих обставинах;
професійне самовизначення;
організація роботи з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;
сприяння психологічному здоров’ю дітей, підлітків, батьків та педагогів
попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків, насильницьких дій у родині та в освітньому закладі;
організація роботи з дітьми «групи ризику»;
методична робота.

ВИДИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ:

діагностична ;
профілактична
консультаційна;
просвіта;
зв’язки з громадськістю;
організаційно-методична робота.

СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ УЧНІВ НЕЗАХИЩЕНИХ КАТЕГОРІЙ

Охорона дитинства – система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

З метою виявлення дітей соціально-незахищених категорій в освітньому закладі запроваджено:

вивчення соціально-психологічних особливостей дітей та соціально-педагогічного впливу мікросередовища освітнього закладу на вихованців шляхом спостереження, бесід, опитування, інтерв’ювання, тестування, аналізу документів тощо;
захист прав та інтересів дітей, що здійснюється через дотримання положень , нормативно-правових документів в умовах освітнього закладу; захист прав дітей, що є представниками національних меншин; сприяння дітям та батькам в отриманні гарантованих їм пільг;
виявлення дезадаптованих дітей, встановлення причин дезадаптації та надання їм необхідної допомоги;
проведення просвітницько-профілактичної роботи з учнями та батьками;
корекція стосунків, способів соціальної дії, посередництво в творчому розвитку особи та групи, які сприятимуть оволодінню підлітками новим досвідом, допомозі в розблокуванні позитивних емоцій, створенні ситуації успіху, зміні уявлень вихованця про своє «Я», підтримці ініціатив окремого учня чи групи, створенні умов для самореалізації;
стимулювання соціально-значимої діяльності учнів: залучення до діяльності дитячих та молодіжних організацій; залучення до занять у гуртках, секціях тощо;
стимулювання та підтримка соціальних ініціатив учнів;
вивчення особливостей життєдіяльності дітей в умовах сім’ї шляхом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї, соціального інспектування та забезпечення за необхідності соціального патронажу та соціального супроводу сім’ї;
організація моніторингу, з метою своєчасного виявлення та вирішення соціально-педагогічних проблем дітей, батьків, педагогічного колективу;
налагодження взаємодії з представниками педагогічного колективу, інших інститутів соціального виховання, громадськості.

Дитина – сирота

Це дитина, у якої:

батьки померли;
мати померла, дані про батька у свідоцтві про народження дитини були записані за вказівкою матері.

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Це дитина, яка залишилася без батьківського піклування, тому що:

батьки були позбавлені батьківських прав;
дитину відібрали у батьків за рішенням суду;
батьки визнані судом зниклими безвісти;
батьки визнані судом померлими;
батьки визнані недієздатними;
батьки знаходяться в місцях позбавлення волі;
батьки знаходяться під вартою під час слідства;
батьки знаходяться у розшуку;
тривала хвороба батьків, яка зашкоджує виконанню батьківських обов’язків;
батьки невідомі.

Дитина з малозабезпеченої родини

Малозабезпечена родина – це родина, яка стоїть на обліку в Управлінні соціального захисту населення та отримує там допомогу.

Дитина батька/матері учасника бойових дій

Статус дитини підтверджується посвідченням батьків, яке засвідчує що він був учасником бойових дій.

Кожен нас з дитинства мріє бути щасливим. Але, щоб досягти омріяного щастя і займатися тим, до чого лежить душа і є хист, ми повинні мати рівні можливості для навчання, лікування, створення сім’ї, здобуття професії, отримання цікавої і добре оплачуваної роботи, незалежно від того, якої ти статі – хлопець чи дівчина.

Кожен з нас часто чув слова: “гендер”, “гендерна рівність”. А чи знаєте ви, що означають ці слова?

Слово “гендер” вперше з’явилося в 70-ті роки минулого століття для опису соціально визначених характеристик чоловіків і жінок.

Гендер — це означення чоловіків і жінок на основі їхньої ролі в соціумі. Тобто це соціальне поняття, на відміну від статі, бо стать — біологічне поняття. Гендер — це завдання, функції і ролі, які визначено суспільством і які вважаються характерними для представника/-ці певної статі.

Ґендерна культура – це сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, що обумовлена демократичним устроєм і пов’язаними з ним демократичними інституціями.

Ґендерна рівність є процесом справедливого ставлення до жінок і чоловіків. Для її забезпечення критерії справедливості часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.

Ґендерні стереотипи – це один із видів соціальних стереотипів, заснований на прийнятих в суспільстві уявленнях про маскулинне і фемінне. Під соціальним стереотипом, зазвичай, розуміється стандартизований, стійкий, емоційно насичений, цінністно визначений образ. Синонімами стереотипу нерідко виступають поняття упередження, забобони або кліше. Кожен нас з дитинства мріє бути щасливим. Але, щоб досягти омріяного щастя і займатися тим, до чого лежить душа і є хист, ми повинні мати рівні можливості для навчання, лікування, створення сім’ї, здобуття професії, отримання цікавої і добре оплачуваної роботи, незалежно від того, якої ти статі – хлопець чи дівчина.
Сьогодні дедалі частіше ми чуємо слова: “гендер”, “гендерна рівність”. А чи знаєш ти, що таке “гендер”? Слово “гендер” вперше з’явилося в 70-ті роки минулого століття для опису соціально визначених характеристик чоловіків і жінок.
Отож, “гендер” – це відмінності в поведінці жінок і чоловіків, взаємовідносини між ними як громадянами та членами суспільства. Гендер – це те, що стосується нас всіх, бо всі ми є людьми, як все живе в природі, поділяємося на дві статі.

“Гендерна рівність” – це рівний правовий статус для жінок і чоловіків. Це означає, що чоловіки і жінки мають однакові умови для реалізації своїх прав та однакові можливості для здійснення свого внеску в національний, політичний, економічний, культурний розвиток, а також рівні права на користування результатами цього розвитку.
Гендерна рівність має на увазі рівне отримання жінками і чоловіками соціально цінних благ, можливостей, ресурсів, винагород.

Зверни увагу! Важливо знати!

Документи, що підтверджують права людини на гендерну рівність в Україні:
♦ Загальна декларація прав людини, прийнята 10 грудня 1948 року: “кожній людині надаються рівні права і всі свободи незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії…”.
♦ Конституція України:
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Стаття 24. Громадяни мають рівні Конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
♦ Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.
Стаття 3. У прийнятті важливих рішень у професійній сфері та сім’ї мають рівне право жінки та чоловіки.
Чи знаєш ти, що частиною національного законодавства є Конвенція ООН про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року.
♦ Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них та знайдеш 40 прав, які має дитина.
Стаття 2. Заборона дискримінації. Всі права рівні для кожної дитини, незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.
Стаття 30. Діти національних меншин. Деякі діти належать до етнічних, релігійних, мовних меншин. Така дитина має право спільно з іншими членами її групи користуватися своєю культурою, мовою та сповідувати свою релігію.

В житті кожного з нас виникають проблеми, подолати які поодинці важко, а деколи – неможливо. До кого ми можемо звернутися, коли нам потрібна допомога чи підтримка? До рідних. А саме сім’я – це колиска кожної людини, яка складається із батьків та дітей.

А що таке гендерна рівність у сім’ї?
Вільною від насильства є партнерська сім’я, в якій немає чітко визначеного голови, і в різних сферах в залежності від обставин і компетентності лідером може бути або чоловік, або жінка. В таких сім’ях конфлікти розв’язуються з урахуванням інтересів всіх сторін на ненасильницьких принципах. Подолання гендерних стереотипів є важливою умовою попередження насильства у сім’ї.
Отож запам’ятай:
Гендерна рівність означає надання рівних можливостей хлопчикам і дівчаткам, як і дорослим чоловікам і жінкам, в усіх сферах громадського та приватного життя.
Добре знай і пам’ятай закони, які забезпечують гендерну рівність в нашій країні та сам неухильно їх дотримуйся!

Репродуктивне здоровя